Узагальнення застосування норм закону про кримінальну відповідальність щодо давності звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) та зворотної дії закону в часі.

Узагальнення застосування норм закону про кримінальну відповідальність щодо давності звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) та зворотної дії закону в часі.

     Досвід минулих років свідчить, що у зв'язку з внесенням змін до кримінального закону перед органами дізнання, слідства, прокуратури і судом нерідко постають складні питання кваліфікації та призначення покарання за діяння, вчинені ще в період дії старого закону.

   На перший погляд, не повинно виникати труднощів в оцінці знову прийнятого закону - усуває він караність або вводить знову, на яку територію і на яких осіб поширюється, але на практиці мають місце труднощі.

Звільнення від покарання та його відбування, заміна покарання більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання становлять виключну прерогативу суду, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію, чи акта про помилування.

Кам’янобрідським районним судом  м. Луганська за період 2012 року – перше півріччя 2013 року було звільнено від покарання з випробуванням 207 осіб, із застосуванням Закону України «Про амністію» - 5 осіб.

 Матеріальною підставою звільнення від покарання та його відбування є недоцільність або ж неможливість призначення чи виконання покарання в силу втрати чи значного зменшення суспільної небезпечності особи, яка вчинила злочин, погіршення стану її здоров'я, або ж в силу зміни закону. Ці загальні підстави конкретизуються стосовно окремих видів звільнення від покарання та його відбування.

 КК передбачає такі види звільнення від покарання та його відбування:

 1) звільнення від покарання: а) щодо особи, засудженої за діяння, караність якого законом усунуто (ч. 2 ст. 74); б) внаслідок втрати особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст, 74); в) у зв'язку із закінченням строків давності (ч. 5 ст. 74); г) за хворобою (ст. 84); д) на підставі Закону України

«Про амністію» або акта про помилування(ст. 85);

 2) звільнення від відбування покарання: а) з випробуванням (ст. 75, 76, 77, 78); б) з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79); в) у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80); г) умовно-дострокове (ст. 81); д) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83); на підставі Закону України «Про амністію» або акта про помилування (ст. 85);

 3) заміна більш м'яким покаранням: а) невідбутої частини покарання (ст. 82); б) покарання повністю або невідбутої його частини на підставі Закону України «Про амністію» або акта про помилування (ст. 85);

 4) пом'якшення призначеного покарання (ч. З ст. 74).

 Як показало проведене узагальнення, у Кам’янобрідському районному суді м. Луганська частіше застосовується звільнення від відбування покарання з випробуванням. Найпоширенішими підставами для цього суд вважає те, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, у скоєному щиро кається.

 Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України, зворотну дію в часі має тільки такий закон про кримінальну відповідальність, який 1) скасовує злочинність діяння, 2) пом'якшує кримінальну відповідальність.

 Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом а) скасування норм Особливої частини КК, б) внесення змін до норм Особливої частини КК - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознах, які були у попередній редакції норми;

 в) внесення змін до норм Загальної частини КК (наприклад, доповнення КК додатковою обставиною, що виключає злочинність діяння, або зключення до КК положення про те, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальну відповідальність); г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (без зміни "букви" закону). Згідно зі ст. 147 Конституції України офіційне тлумачення законів України дає Конституційний Суд України.

 Пом'якшення кримінальної відповідальності здійснюється шляхом зміни у бік пом'якшення санкції тієї чи іншої норми Особливої частини КК, або іншим чином.

  Пом'якшення кримінальної відповідальності особи за вчинене іншим чином (без зміни санкції відповідної норми Особливої частини КК) відбувається шляхом: зменшення (зниження) часової, грошової або іншої верхньої чи нижньої межі того чи іншого виду покарання, визначеного у розділі Х Загальної частини КК; встановлення можливості застосування при вчиненні того чи іншого злочину умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або зменшення строків, які необхідно відбути для такого звільнення; зміни чи виключення обставин, що обтяжують покарання; зменшення строків погашення судимості тощо.

 Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання цим законом чинності та:

 а) не були притягнуті до кримінальної відповідальності (у цьому випадку кримінальна справа не може бути порушена у зв'язку з відсутністю події злочину); б) котрим пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину (кримінальна справа підлягає закриттю за відсутністю події злочину); в) засуджені обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і відбувають покарання (відповідно до ст. 405-1 КПК звільнення від покарання і пом'якшення покарання у цьому випадку провадяться судом за заявою засудженого або за поданням прокурора чи органу, що відає виконанням покарання); г) відбули покарання, але мають непогашену, чи не зняту судимість.

  Згідно з ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, зворотної дії в часі не має.

Встановлення злочинності діяння (його криміналізація) може бути досягнуте шляхом: а) доповнення Особливої частини КК новими нормами чи окремими положеннями; б) зміни норм Особливої частини КК; в) внесення відповідних змін до норм Загальної частини КК; г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки.

   Якщо з часу вчинення злочину і до часу засудження особи закон про кримінальну відповідальність змінювався більше ніж один раз, то застосовуватися має найбільш сприятливий для винного закон із усіх, що були чинними у цей період.

 Так, постановою Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 23.03.2012 р. було закрито  кримінальну справу за звинуваченням Калашнікова Сергія Анатолійовича у скоєнні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2 – 201 ч.2 КК України, відповідно до ст. 5 КК України, ст. 282 КПК України 1960 р., Закону україни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у галузі господарської діяльності».

КалашніковС.А. скоїв замах на незаконне переміщення через митний кордон України в Російську Федерацію без митного контролю товарів народного вжитку у великих розмірах, загальною вартістю 1 783 488 грн. В судовому засіданні захисником підсудного було заявлено клопотання про закриття кримінальної справи у зв’язку із внесенням змін до Кримінального Кодексу україни та декриміналізації його діянь.

Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання, виконанні завдань загальної і спеціальної превенції. Крім того, тривалий проміжок часу з моменту вчинення злочину істотно перешкоджає, а інколи й унеможливлює успішне розкриття і розслідування злочину, об'єктивний розгляд кримінальної справи в суді.

 Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

 Початковим моментом перебігу строку давності є день вчинення особою злочину. Початковим моментом обчислення строку давності щодо співучасника є день вчинення ним діяння, яке він виконав відповідно до своєї ролі в умисному злочині, а не день вчинення кримінальне караного діяння виконавцем.

 Відповідно до вимог ст.49 КК України у Кам’янобрідському районному суді м. Луганська за вказаний період було розглянуто 124  кримінальні справи та матеріали кримінального провадження, з яких було 123 справи щодо невстановлених осіб, які вчинили злочин та 1 справа щодо встановленої та звільненої від кримінальної відповідальності особи, у зв’язку із закінченням строків давності.

 Якщо проаналізувати мотивування звільнення від кримінальної відповідальності, то це найчастіше те, що до теперішнього часу особи, які скоїли злочин, органами досудового слідства не встановлені, при цьому в повному обсязі виконані слідчі та оперативно-розшукові заходи по встановленню злочинців, а також вирішене питання щодо перекваліфікації їхніх дій на відповідні частини і статті КК України в редакції 2001 року, враховуючи, що строк притягнення до кримінальної відповідальності, встановлений ст. 49 КК України, закінчився, та обставин, що переривають перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не встановлено.

Давність не може розглядатись як вибачення злочинцю за скоєне незалежно від його наступної поведінки. Переривання перебігу строку давності відбувається тоді, коли до закінчення вказаних у законі строків давності особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. У такому разі частина строку давності, яка мала місце до вчинення нового злочину, втрачає своє юридичне значення, і обчислення строку давності за перший злочин починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин і поглиненню та складанню не підлягають. Перебіг давності не може вважатись перерваним, якщо справа про вчинення нового злочину закрита за недоведеністю злочину.