91001, м. Луганськ, вул.К.Лібкнехта, 51

Тел./факс: (0642) 52-83-86

E-mail: inbox@kb.lg.court.gov.ua

Узагальнення практики розгляду кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми за 2012 рік.

            У 2012 році в провадженні  Кам’янобрідського районного суду м. Луганська знаходилась 401 кримінальна справа (у 2011 році 428 справ), або на 6,3 % менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Закінчено провадженням 359 кримінальних справ,  або 89 % від кількості справ, що перебували в провадженні. Розглянуто 288 кримінальних справ щодо 328 осіб з постановленням вироку або 80,4,% від кількості справ, провадження в яких закінчено.

В провадженні Кам’янобрідського районного суду м. Луганська у 2012 році знаходилось 10 справ щодо 12 неповнолітніх осіб. Усього було розглянуто 10 справ, з них з постановленням  вироку – 7 справ щодо 9 осіб, 3 справи щодо 3 осіб направлено за підсудністю в інші суди.

Крім того, про застосування примусових заходів виховного характеру протягом 2012 року до суду надійшла 1 справа щодо 1 неповнолітньої особи, яку було розглянуто із  застосовуванням примусових заходів виховного характеру (особу передано під нагляд батьків).

Скасованих та змінених вироків у справах щодо неповнолітніх у Кам’янобрідському районному суді м. Луганська за 2012 рік не було. При розгляді справ даної категорії судді дотримуються всіх вимог законодавства щодо особливостей провадження в справах про злочини, вчинені неповнолітніми, а саме вимог передбачених ст. 433 Кримінально - процесуального кодексу України (1960).

Із числа справ про злочини, вчинені неповнолітніми:

по 7 справах постановлено вироки з яких:

- особу засуджено                                           - 1 справа (2 особи)

- особу звільнено від відбування

   покарання з випробуванням                       - 5 справ (6 осіб)

- до особи застосовано громадські роботи   - 1 справа ( 1 особа)

Порядок судочинства у справах про злочини неповнолітніх враховує вікові, інтелектуальні, психологічні й інші особливості цих осіб, відсутність у них життєвого досвіду, певне обмеження загальної громадянської дієздатності і матеріальної відповідальності. Крім того, законом передбачено додаткові гарантії встановлення істини, охорони прав і законних інтересів неповнолітніх, попереджувального впливу судочинства, а саме того, що покарання винних неповнолітніх особливою мірою повинно бути підпорядкованим меті їх виправлення і перевиховання, запобіганню вчиненню нових злочинів.

Досудове слідство в усіх справах про злочини, вчиненні неповнолітніми, проводилось слідчими органами внутрішніх справ (112 КПК України). В основному, досудове   слідство   було   проведено   повно   і   з   дотриманням   норм   КПК   України. На додаткове розслідування справи не направлялись.

Зазначена категорія справ призначалась судом до попереднього розгляду не пізніше десяти діб, а у випадку складності справ - не пізніше двадцяти діб з дня надходження до суду, що передбачено ст. 241 КПК України. Питання про складність справи вирішувалось в кожному випадку суддею з огляду на обсяг справи, кількість обвинувачених, кількість епізодів злочинної діяльності.

При розгляді судом зазначеної категорії справ, судами крім обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі (ст. 64 КПК України) досліджувались додатково обставини, що підлягають встановленню в справах про злочини неповнолітніх. При розгляді справ судом забезпечувався захист прав неповнолітніх підсудних, своєчасно повідомлялись і притягувались до участі у справах представники кримінальної міліції у справах неповнолітніх та представники служби у справах неповнолітніх, законні представники неповнолітніх підсудних та, у необхідних випадках, педагоги.

Зважаючи на інтелектуальні, психологічні та інші особливості неповнолітніх, судді при розгляді справ щодо них виважено підходять до вирішення питання про обсяги доказів, які підлягають дослідженню в судовому засіданні і застосовує правила ч. 3 ст. 299 КПК України тільки переконавшись в тому, що підсудній правильно розуміє зміст фактичних обставин, які не оспорюються, за відсутності сумнівів щодо добровільності й істинності його позиції, а також за умови, що він усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

По п’яти кримінальним справам неповнолітніх підсудних було звільнено від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України).

З урахуванням обставин справи, тяжкості скоєного злочину, даних про особу підсудних, їх відношення до скоєного, в сукупності з обставинами, що пом'якшують їх покарання, враховуючи їх молодий вік, те що підсудні Т.М.Б. , Р.В.А. вперше вчинили злочини будучи неповнолітніми, а Р.В.В. досяг повнолітнього віку після вчинення першого злочину, беручи до уваги думку потерпілої О.Т.В. яка просила не позбавляти волі С.В.А. і строго покарати Р.В.В., суд вважає можливим їх виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, призначивши їм покарання у вигляді позбавлення волі в межах відповідних санкцій статей КК України, з застосуванням щодо них ст.ст.75, 76, 104 КК України. Остаточне покарання Р.В.В., С.В.А. призначено за правилами ст. 70 ч.1 КК України.

По кримінальній справі неповнолітнього Г.Д.С. засуджено за ст. 185 ч. 1 КК України та призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт (ст. 100 КК України).

Засуджений Г.Д.С. раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває .Визнання провини підсудним, каяття у скоєному, а так само те, що злочин їм скоєно у неповнолітньому віці суд розцінив, відповідно до ст. 66 КК України, як обставину, що пом'якшує покарання. Враховуючи тяжкість вчиненого Г.Д.С. злочину, дані про його особу, пом'якшуючі покарання обставини, суд призначив йому покарання передбачене санкцією статті 185 ч. 1 КК України, у вигляді громадських робіт, яка відповідно до ст.65 ч.2 КК України буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Обмежень до застосування покарання у виді громадських робіт, передбачених ст. 56 ч.3 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до кримінально-процесуального законодавства, до неповнолітніх може застосовуватися спеціальний запобіжній захід у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи. Такий нагляд має великий виховний вплив, оскільки, з одного боку, він дає неповнолітньому шанс усвідомити свою поведінку та оцінити рівень довіри слідчого та особи, яка погодилась взяти його на поруки, а з іншого – у слідчого є можливість проконтролювати неповнолітнього, визначити ступінь вираженості його антисуспільної поведінки, проаналізувати можливості його виправлення. При застосуванні такого запобіжного заходу до неповнолітнього важливо, щоб особа, під нагляд якої передається неповнолітній, користувалася у нього повагою і авторитетом, позитивно характеризувалася у побуті, опікувалась проблемами неповнолітнього та могла б забезпечити контроль за його поведінкою.

          Врахування цих обставин дасть можливість правильно вирішити питання про обрання до неповнолітнього альтернативного запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням волі, оскільки розслідування та розгляд справ щодо неповнолітніх осіб також мають виховне запобіжне значення.

Пропозиції:

         Обговорити узагальнення на нараді з суддями.

Голова Кам’янобрідського

районного суду м. Луганська                                                                             М.В.Вишняк

 вик. Борисенко Ю.Г.